Міністерство охорони здоров'я України
управління охорони здоров'я
Рівненської облдержадміністрації

Події

Новина за результатами наради прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з медиками у Вінниці

           Прем'єр-міністр Володимир Гройсман, МОЗ України та Нацслужба здоров’я презентували план трансформації медичної системи на 2019 рік

    У наступному році на медичну систему України чекає масштабна трансформація. Стартує впровадження нової моделі фінансування на рівні спеціалізованої допомоги, почнуться зміни в системі екстреної медицини та державних закупівлях ліків і медичних виробів.   

Як організувати систему надання первинної медичної допомоги на місцевому рівні: операційне керівництво від МОЗ

       Міністерство охорони здоров’я  розробило операційне керівництво, що охоплює практичні аспекти впровадження реформи первинної медичної допомоги на рівні об’єднаних територіальних громад, міст і районів України.

Що робити, якщо у медзакладі відмовили у підписанні декларації

          З початком кампанії «Лікар для кожної сім’ї» у деяких закладах первинної медичної допомоги зафіксовані порушення права пацієнтів на вільний вибір лікаря. Нагадуємо, що відмовити у підписанні декларації можуть лише з двох причин: заклад ще не підключений до електронної системи охорони здоров’я або всі лікарі медзакладу набрали оптимальну кількість пацієнтів.

МОЗ затвердив Порядок надання первинної медичної допомоги

        Укладено Порядок надання первинної медичної допомоги – документ, який регламентує роботу терапевтів, педіатрів та сімейних лікарів, дає чіткий перелік послуг закладів «первинки» і формує нову культуру взаємодії лікаря та пацієнта. Уже з 1 липня абсолютно усі заклади первинної медичної допомоги  (ПМД) мають керуватися цим документом.

МОЗ затвердив Порядок вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу

         Порядок визначає правила, за якими українці будуть вибирати терапевтів, педіатрів та сімейних лікарів, і є обов’язковим для усіх закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу.

ООН про права дитини

Конвенція про права дитини

( Конвенцію ратифіковано Постановою ВР 
N 789-XII ( 789-12 ) від 27.02.91 )
( Додатково див. Резолюцію ( 995_b10 ) від 21.12.95 )
( Додатково див. Факультативний протокол ( 995_b09 )
від 01.01.2000 )
Статус Конвенції див.( 995_j24 )

Дата підписання Україною: 21 лютого 1990 р. Набуття чинності для України: 27 вересня 1991 р.

Преамбула
Держави-учасниці цієї Конвенції, вважаючи, що згідно з принципами, проголошеними в Статуті
Організації Об'єднаних Націй, визнання властивої гідності, рівних
і невід'ємних прав усіх членів суспільства є основою забезпечення
свободи, справедливості і миру на землі, беручи до уваги, що народи Об'єднаних Націй підтвердили в
Статуті свою віру в основні права людини, в гідність і цінність
людської особи та сповнені рішучості сприяти соціальному
прогресові і поліпшенню умов життя при більшій свободі, визнаючи, що Організація Об'єднаних Націй у Загальній
декларації прав людини та в Міжнародних пактах про права людини
проголосила і погодилась з тим, що кожна людина має володіти всіма
зазначеними у них правами і свободами без якої б то не було
різниці за такими ознаками, як раса, колір шкіри, стать, релігія,
політичні або інші переконання, національне або соціальне
походження, майновий стан, народження або інші обставини, нагадуючи, що Організація Об'єднаних Націй в Загальній
декларації прав людини проголосила, що діти мають право на
особливе піклування і допомогу, впевнені в тому, що сім'ї як основному осередку суспільства і
природному середовищу для зростання і благополуччя всіх її членів
і особливо дітей мають бути надані необхідні захист і сприяння, з
тим щоб вона могла повністю покласти на себе зобов'язання в рамках
суспільства, визнаючи, що дитині для повного і гармонійного розвитку її
особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя,
любові і розуміння, вважаючи, що дитина має бути повністю підготовлена до
самостійного життя в суспільстві та вихована в дусі ідеалів,
проголошених у Статуті Організації Об'єднаних Націй, і особливо в
дусі миру, гідності, терпимості, свободи, рівності і
солідарності, беручи до уваги, що необхідність у такому особливому захисті
дитини була передбачена в Женевській декларації прав дитини 1924
року і Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю 20
листопада 1959 року, та визнана в Загальній декларації прав
людини, в Міжнародному пакті про громадянські і політичні права
(зокрема, в статтях 23 і 24), в Міжнародному пакті про економічні,
соціальні і культурні права (зокрема, в статті 10), а також у
статутах і відповідних документах спеціалізованих установ і
міжнародних організацій, що займаються питаннями благополуччя
дітей, беручи до уваги, що, як зазначено в Декларації прав дитини,
"дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує
спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий
захист як до, так і після народження", посилаючись на положення Декларації про соціальні і правові
принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, особливо при
передачі дітей на виховання та їх всиновленні, на національному і
міжнародних рівнях, Мінімальних стандартних правил Організації
Об'єднаних Націй, що стосуються здійснення правосуддя щодо
неповнолітніх ("Пекінські правила") та Декларації про захист жінок
і дітей в надзвичайних обставинах і в період збройних конфліктів, визнаючи, що в усіх країнах світу є діти, які живуть у
виключно тяжких умовах, і що такі діти потребують особливої уваги, враховуючи належним чином важливість традицій і культурних
цінностей кожного народу для захисту і гармонійного розвитку
дитини, визнаючи важливість міжнародного співробітництва для
поліпшення умов життя дітей в кожній країні, зокрема в країнах, що
розвиваються, погодились про нижченаведене:
Повний текст
© 2004-2018 обласне управління охорони здоров'я Рівненської облдержадміністрації